Театр

Театральне мистецтво України бере початок з глибокої давнини в народних іграх, танцях, піснях та обрядах. Ще з XI ст. відомі театральні вистави скоморохів. В епоху Київської Русі елементи театру були в церковних обрядах. Про це свідчать фрески Софійського собору в Києві (ХІ ст.).

Перші зразки драми виголошували прилюдно учні київських Братської (Києво-Могилянська Академія) та Лаврської шкіл (XVI-XVII ст.). Важливими осередками розвитку релігійної драми у цей час вважалася також Львівська братська школа та Острозька академія.

Перші театральні трупи народилися на Наддніпрянщині у XVIII ст. Пізніше в Києві (1806), Одесі (1809), Полтаві (1810) з'являються перші театральні споруди.

Становлення класичної української драматургії пов’язане з іменами І.Котляревського, який очолив театр у Полтаві, та Г.Квітки-Основ’яненка, основоположника художньої прози в новій українські літературі. Бурклеск та експресивність, поряд з мальовничістю та гумором, що характерні для їх творів, надовго визначили обличчя академічного театру в Україні.

У другій половині ХІХ ст. в Україні поширився аматорський театральний рух. В аматорських гуртках розпочинали діяльність корифеї українського театру – драматурги і режисери М.Старицький, М.Кропивницький та Іван Карпенко-Карий. Заслуга швидкого розвитку театру належить також і видатній родині Тобілевичів, члени якої виступали під сценічними псевдонімами Івана Карпенка-Карого, Миколи Садовського і Панаса Саксаганського. Кожен із них не лише створив власну трупу, а й був видатним актором і режисером. Провідною зіркою українського театру того часу була Марія Заньковецька.

Новий період в історії національного театру розпочався в 1918 р., коли в Києві утворилися Державний драматичний театр і “Молодий театр” (з 1922 р . – модерний український театр “Березіль”) Леся Курбаса та Гната Юри. На театральній сцені з’явилася когорта талановитих акторів – А.Бучма, М.Крушельницькій, О.Добровольська, О.Сердюк, Н.Ужвій, Ю.Шумський та багато інших.

Державний драматичний театр продовжував традиції реалістично - психологічної школи. Натомість Молодий театр обстоював позиції авангардизму. З утворенням театру “Березіль” його сцена стала своєрідним експериментальним майданчиком. Не випадково макети театрального об'єднання “Березіль” отримали золоту медаль на Всесвітній театральній виставці у Парижі в 1925 р. Тут були вперше поставлені п'єси видатних українських письменників і драматургів М.Куліша (“Народний Малахій”, “Мина Мазайло”) та В.Винниченка (“Базар”, “Чорна Пантера і Білий Медвідь”). Завдяки генію Л.Курбаса, який поєднав у собі таланти режисера, актора, драматурга і перекладача світової літератури, були по - новому осмислені на українській сцені твори В.Шекспіра, Г.Ібсена, Г.Гауптмана, Ф.Шиллера і Ж.Б.Мольєра, здійснені постановки невідомих до цього українському глядачу п’єс європейських драматургів.

З творчого об’єднання “Березіль” бере початок театральна бібліотека, театральний музей і перший театральний журнал. До експериментальних пошуків Л.Курбаса, якого було репресовано за часів сталінізму, і досі звертаються сучасні митці. У наш час у Києві проходить міжнародний театральний фестиваль “Мистецьке Березілля”, присвячений пам’яті Л.Курбаса.

За роки незалежності в Україні з’явилося багато нових театрів, зростає інтерес до народного та вуличного театру. Українське драматичне мистецтво дедалі активніше інтегрується в європейський культурний простір. Світове визнання здобув театральний режисер Роман Віктюк, творчість якого стала вагомим внеском у світову театральну естетику кінця ХХ ст. Відомий далеко за межами України й інший український режисер – А.Жолдак. Низка талановитих акторів українського театру - Б.Ступка, А.Роговцева, А.Хостікоєв, Н.Сумська та інші – з великим успіхом знялися у вітчизняних і зарубіжних кінострічках.

Нині в Україні щорічно відбувається низка міжнародних театральних фестивалів, що засвідчили свій авторитет у Європі: „Київ травневий” у Києві, “Золотий Лев” у Львові, “Тернопільські театральні вечори. Дебют” у Тернополі, “Херсонеські ігри” у Севастополі, “Мельпомена Таврії” у Херсоні, “Різдвяна містерія” в Луцьку, “Інтерлялька” в Ужгороді.