Ландшафт України

Рельєф

Україна лежить на південному заході Східноєвропейської рівнини. Переважна частина її території (95%) має рівнинний характер. На заході височать гірські ланцюги Українських Карпат, на крайньому півдні – гряди Кримських гір.

Гори

Гори, які становлять 5% території України, розташовані на заході (Карпатські гори) і на крайньому півдні (Кримські гори).

Українські або Східні Карпати є частиною великої Альпійсько-Карпатської гірської системи. Це молоді середньовисотні гори, що утворилися в епоху альпійської складчастості. Їхні висоти коливаються від 1200 до 1600 м. Гори складаються з кількох паралельних пасем, що тягнуться з північного заходу на південний схід на 270 км. Гірські пасма на сході отримали назву Зовнішніх Карпат. Найвища частина Українських Карпат – масив Чорногора з кількома вершинами, що мають висоти понад 2000 м, тут знаходиться найвища вершина України – Говерла (2061 м).

Карпатська гірська система оригінальна тим, що на її території збереглися унікальні для Центральної Європи праліси. Самі ж гори являють собою "м'які", без скельних виступів гірські вершини – полонини, вкриті альпійськими лугами. УКарпатських горах Ви зможете побачити сосну гірську, яка росте на горі Піп Іван на висоті понад 2000 метрів, найвище дерево Карпат — модрину європейську (54 м) поблизу Рахова, і найнижче — вербу туполисту (до 15 см) на схилах гори Близниця. Весною, недалеко від Хуста, можна побачити квітучу долину нарцисів. У гірських масивах багато тисяч років тому утворилися карстові печери і родовища з покладами кам'яної солі. Над родовищами розташовані соляні озера, які за своїми властивостями подібні до Мертвого моря в Ізраїлі.

Кримські гори займають крайній південь Кримського півострова і є частиною Кримсько-Кавказької гірської системи. Сучасного вигляду Кримські гори набрали в епоху альпійської складчастості. Вони тягнуться з заходу на схід на 180 км. Тут виділяються три пасма: Головне з висотами 1 200-1 500 м, Внутрішнє з висотами 400-600 м і Зовнішнє з висотами 250-350 м. Головне пасмо – найвище в Кримських горах. Воно представляє собою ланцюг пласких безлісих масивів, які називають яйлами. На Бабуган-яйлі знаходиться найвища точка Кримських гір - гора Роман-Кош(1 545 м). Прибережні схили Головного пасма закінчуються Південним берегом Криму.

Моря

Площа Чорного моря становить 422 тис км 2. Керченською протокою воно сполучається з Азовським морем, протокою Босфор – з Мармуровим. У межах України довжина берегової лінії становить понад 1500 км. Морські береги на території України переважно пологі (за винятком району Кримських гір). У північно-західній частині узбережжя утворилося багато лиманів, озер, відокремлених від моря вузькими піщаними косами. Глибина Чорного моря в центральній частині перевищує 2000 м. У зоні, яка прилягає до України, переважають глибини 100-120 м. Значні глибини є лише в районі південних берегів Криму. У північно-західній частині моря температура води взимку коливається в межах від 0° до +8° С (від 32° F до 46,4° F). Влітку температура поверхні води досягає +23° ...+ 25° С (73,4° F…77° F).

В північно-західній частині моря солоність води становить 13-14%, поблизу Південного берега Криму - 16%. Вода Чорного моря з глибини 150-200 м насичена сірководнем. Тому органічне життя зосереджене переважно в поверхневому шарі води.

Азовське море займає площу 39 тис. км 2. Береги моря низовинні, прямі, з характерними піщаними косами (Бердянська, Обиточна та ін.). Найбільша коса завдовжки 112 км – Арбатська Стрілка – відокремлює від моря систему дрібних заток з мінералізованою водою – Сиваш. Азовське море неглибоке, максимальна глибина його – 15 м. Взимку море біля берегів замерзає. Температура поверхневого шару влітку досягає +25°… +30° С (77° F …86° F). Солоність в середньому 10-11%. Максимальна солоність у затоці Сиваша – до 25%.

Ріки

Загалом в Україні нараховується понад 73 тисячі річок. Сто з них мають довжину понад 100 км. Річки України належать здебільшого до басейнів Чорного й Азовського морів. Тільки Західний Буг та інші праві притоки Вісли – до басейну Балтійського моря.

Дніпро – третя за довжиною річка у Європі (після Волги і Дунаю). Вона бере початок на Валдайській височині в Росії, а впадає в Дніпровський лиман Чорного моря. Дніпро розділяє територію України з півночі на південь на правобережну та лівобережну частини. Його басейн охоплює майже половину території країни. Це типово рівнинна річка з широкою заплавою. Правий її берег крутий, піднімається над водою на 50-150 м, а лівий – низовинний, пологий.

Найбільші притоки – Прип’ять і Десна – судноплавні.

Дунай по території України протікає нижньою течією. Впадає в Чорне море, утворюючи велику дельту з трьох рукавів. Дунай – важливий водний шлях, що сполучає Україну з багатьма країнами Європи. Найбільші притоки Дунаю на території України – Тиса і Прут.

Озера та лимани

На території України понад 20 тисяч водойм, з них понад 3 тисячі – озера. Знаходяться вони переважно на Поліссі, Причорноморській низовині та в Степовому Криму. Найбільшими прісними озерами є Ялпуг у заплаві Дунаю і Світязьке на Поліссі.

Озера Причорноморської низовини і Степового Криму утворилися здебільшого внаслідок затоплення морем річкових долин і балок. Деякі з них називаються лиманами (Дністровський, Тилігульський, Куяльницький, Молочний).