Ethnography Свята в Україні
У загальнонаціональному масштабі в Україні відзначаються такі свята:
Усі національні свята, крім Великодня та Трійці (Зелених свят), мобільність дати яких пов’язана з релігійною традицією, мають фіксований день свого відзначення. Різдво Христове та Великдень в Україні відзначають за православним церковним календарем.
Релігійні свята вирізняються особливими традиціями їх відзначення та притаманним лише Україні колоритом, що поєднує християнську православну культуру з віруваннями, коріння яких сягає у глибоку давнину. Особливо пишно і красиво відзначається в Україні Різдво Христове. Напередодні свята, увечері 6 січня, сім’ї, які притримуються традицій, готують святкову вечерю. За стародавнім звичаєм, на стіл подаються 12 пісних страв, головна з-поміж яких – солодка кутя. Вечеряти сідають, коли зійде перша зірка, вітаючи один одного словами “Христос рождається!”. Після відзначення в колі родини, 7-8 січня свято “виходить на вулиці”: у ці дні люди ходять в гості та діляться радістю з ближніми, співаючи колядки (релігійні народні пісні, що оспівують народження Ісуса), на вулицях міст і сіл можна зустріти вертепи – драматизовані костюмовані вистави, присвячені Різдву. 8-9 січня у Львові відбувається щорічний конкурс вертепів, у якому беруть участь аматорські та професійні акторські колективи. Традиційним також став фестиваль автентичних гуцульських вертепів у карпатському місті Коломия.
Сьогодні до традицій святкування Різдва та Нового року в Україні все більше долучаються західні впливи: прикрашання ялинки, ілюмінація дерев на вулицях та вітрин магазинів, святкові феєрверки тощо.
Іншим найвизначнішим святом релігійного циклу в Україні є Великдень (Воскресіння Христове). Як і Різдво, це свято, крім суто християнських мотивів, вмістило в себе традиції, пов’язані з давнім хліборобським календарем, напрочуд вдало поєднуючи святкування воскресіння Христового з мотивами весняного відродження природи. Напередодні свята, у суботу, “святять паски” – люди несуть до церкви кошики з великодніми продуктами: спеціальними хлібцями – пасками (які традиційно пеклися вдома), крашанками та писанками (великодніми яйцями), іншими їстівними “атрибутами” свята. Ця їжа освячується священиками, глави церков правлять святкову службу, велика кількість людей відвідує Храм Божий. Вітанням у пасхальні дні є слова: “Христос воскрес!”. Білий одяг, барвисті рушники та вишиванки надають атмосфері свята особливої чистоти і піднесеності. На окрему увагу заслуговує такий неодмінний атрибут Великодня як сакральне мистецтво української писанки, що продовжує вражати сучасників красою і вишуканістю свого символізму.
Із свят, пов’язаних з історичним минулим українського народу, цікавим є День Злуки. 22 січня 1919 року в Києві на Софійському майдані відбулася значна подія в українській історії – було урочисто проголошено Злуку Української Народної та Західно-Української Народної Республік в одну самостійну Українську соборну державу. Як вважають історики, у цей день новітнє державне існування України стало історичним фактом. Попри те, що на початку 20 століття Українській державі не вдалося відстояти власну незалежність у боротьбі з ворожими силами, злука 22 січня залишилася одним із найвагоміших символічних актів для національної свідомості, тому її дата відзначається українською нацією як державне свято.
Актом волі українського народу, яким було остаточним встановлено самостійну Українську державу, стала Постанова “Про проголошення незалежності України”, схвалена Верховною Радою Української РСР 24 серпня 1991 року. Цей день, що знаменував собою завершення багатовікових змагань українського народу за власну свободу, став головним національним святом – Днем Незалежності.
Окрім загальнонаціональних свят, в Україні локально відзначаються традиційні свята національних меншин. Відповідно до ст. 24 Закону України “Про національні меншини”, “органи місцевого самоврядування в своїй діяльності враховують відзначення певних свят та подій національних меншин на територіях компактного проживання осіб з числа національних меншин. Для них можуть встановлюватись додаткові неробочі дні для святкування традиційних національних релігійних свят”.
| Next > |
|---|